top of page
459573479_923822579788960_5210027921804164746_n.jpg

Галерея артцентру «Дзиґа»

у Львові

24 – 30 вересня 2024

Виставка «Український театральний костюм ХХ-ХХІ ст. Ідентичність, контекст, ландшафт» представляє роботи українських митців, які в різні часи працювали над створенням театральних костюмів.

 

Це відомі художники ХХ століття, які зробили великий внесок у розвиток українського мистецтва, зокрема: Вадим Меллер і Анатоль Петрицький, які на початку ХХ століття були одними з найяскравіших українських митців авангардистів. В експозиції представлені рідкісні фото їхніх костюмів тієї епохи. Два потужних львівських художники Мирон Кипріян та Євген Лисик без яких важко уявити розвиток українського театру ХХ ст., представлені не лише підбіркою фотографій але й оригіналами ескізів.

 

Крім того на виставці експонувався оригінал легендарного костюму Астронавта до вистави «Фауст і Смерть» авторства Мирона Кипріяна. Важливими експонатами експозиції стали також оригінальні ескізи костюмів художниці-шістдесятниці Алли Горської, до цензурованої вистави «Отак загинув Гуска», над якою вона свого часу працювала із режисером Лесем Танюком.

 

Виставка також представила твори і професійних сучасних художниць, які активно співпрацюють із різними національними й муніципальними театрами України, а також реалізують незалежні мистецькі проєкти. Це дуже різні за своїм світобаченням і мистецькою мовою сценографки і дизайнерки театрального костюму, кожна з яких безперечно дотична до процесу формування обличчя сучасного українського театру: Ганна Іпатьєва, Даниїла Колот, Юлія Заулична, Олена Поліщук, Людмила Нагорна. Так само експонуються фото з сучасних театральних постановок, оригінали ескізів і костюми реалізовані в матеріалі з вистав різних років і театрів України. Свої творчі роботи й центральну інсталяцію «червоне, біле, мінливе» представив  і куратор проєкту Богдан Поліщук.

 

Ця експозиція дозволяє побачити різні прояви та етапи розвитку театрального костюму в Україні протягом ста попередніх років нашої історії, а також відчути тенденції та актуальні теми сучасного мистецтва.

Виставка є частиною міжнародного проекту, який ГО «Галерея сценографії» (Україна) реалізує у партнерстві з Музеєм театрального, музичного та кіномистецтва України, Територіальним маркетинговим фондом «PLACE ID» (Польща), за підтримки Українського Культурного Фонду.


Куратори проекту: Богдан Поліщук, Тетяна Руденко, Барбара Жарінов.

 

Керівник проекту Олег Онещак.

Експонати 

Інсталяція Богдана Поліщука "ЧЕРВОНЕ. БІЛЕ. МІНЛИВЕ"

 

Одним з об'єктів виставки є інсталяція Богдана Поліщука "ЧЕРВОНЕ. БІЛЕ. МІНЛИВЕ"

яку розмі в окремій залі на першому поверсі Музею театрального, музичного та кіномистецтва України

____

Богдан Поліщук:

"Сьогодні ледь не кожен з нас перебуває у стані, який, як мені видається, найточніше можна окреслити як стан мінливості. Постійні зміни не лише зовнішніх обставин, але й внутрішніх станів та переживань огортають нас цілодобово протягом цих буремних і драматичних років війни. Визначення статусу зустрічної людини і навіть власного статусу стало постійним підсвідомим процесом.

Цивільний чи військовий?

Кожен з цих статусів сьогодні викликає цілий ланцюг думок, реакцій, емоцій та штовхає до певної моделі соціальної поведінки. Та сама людина, ті самі дії в різних статусах викликають різні реакції.

Але як ми ідентифікуємо для себе статус людини сьогодні? У більшості ситуацій, при швидкому контакті з людиною, маркером для нас стає її костюм. Точніше – військова форма. Хистка й мінлива територія. Адже людина в цивільному одязі цілком може бути військовим або мати статус ветерана, досвід учасника бойових дій.

Проте, ще химернішим є те, що сьогодні важко бути впевненим у власному статусі в довготривалій часовій проєкції життя. Будучи й усвідомлюючи себе цивільним, у будь-який момент можна отримати повістку на мобілізацію або прийняти рішення піти добровольцем до лав ЗСУ. Сьогодні кожен цивільний цілком потенційно є військовим.

Сприймати це як можливість, як жертву, як природний хід речей – це таке саме поле можливих імовірностей, як і сама реальність, у якій ми всі перебуваємо.

Об’єкти, фактури, кольори, композиційні рішення можуть народжувати різні, іноді контрастні асоціації й відчуття залежно від зміни контексту або навіть однієї складової – одягу на людині, яку ми бачимо перед собою, або якою є ми самі."

______

відеограф Антон Ваньчак

на відео Олександр Маншилін

Світлини з відкриття виставки

Фотографка Христина Король

bottom of page