.png)
квітень - червень 2019
6-го квітня в Галереї Сценографії стартував новий проєкт під назвою «Застільний період». В межах проекту різні актори театрів Львова представляли п’єси різних Драматургів у форматі сценічних читань.
Застільний період — це театральний термін, що позначає перший етап роботи над виставою. В цей період постановочна група спільно читає текст, режисер пояснює концепцію майбутньої вистави, всі обговорюють теми, які будуть розкриватись. Важливо розуміти, що сценічне читання – це не кінцевий результат, а уривок з процесу, який може стати чимось більшим, або ні.
Читання та вистави реалізовані в межах проєкту:
Сценічне читання п'єси «Березень» Ірини Васьковської
Читали Сергій Литвиненко, Софія Лешишак, Інна Лиховид, Тетяна Фролова
Режисер Олег Онещак
Перед нами впізнавана ситуація - ординарні люди ведуть безкінечну розмову з жінкою, яка не хоче жити їх пересічним, правильним, мертвим життям. Не хоче – і не живе. Читка про людей, що живуть не своїми планами, оцінками й почуттями. Їх ідол – "нормальність", їх релігія – "як у всіх". Вони люблять «загалом» і турбуються один про одного "загалом", і здається, про те, що в душі є якийсь чималий негаразд, свідчать тільки болячки і безпорадність у вічному конфлікті з якою-небудь розгульною Машою.
Сценічне читання п’єси «Жінка в коконі, або Хто розбив вікно» Андрія Козака
Читають: Андрій Козак та Петро Микитюк
«Жінка в коконі, або Хто розбив вікно» - це п’єса актора Львівського академічного театру ім. Леся Курбаса, в якій він піднімає питання чи потрібно розтрощити вікно для того, щоб зробити вибір, чи можливо, ми вже не можемо без втручання інших? Чого позбутися, щоб була змога вийти? Двоє чоловіків, різного віку, з різними світоглядами намагаються відкрити уявні двері, які закриті цими питаннями. Зізнаючись собі і відкриваючи правду, вони зможуть повернутися до жінки, яка позбавила їх сну. До жінки в коконі…
Сценічне читання п’єси «Сонячна лінія» Івана Вирипаєва
Читають: Анастасія Перець, Василь Сидорко
«Сонячна лінія» – це п’єса відомого драматурга та режисера Івана Вирипаєва, в якій він доводить типову подружню сцену до повної комедії абсурду. В центрі п’єси – нескінченний діалог Барбари і Вернера, які прожили у шлюбі сім років. О п’ятій ранку пара береться до спроби подолати перешкоди взаємного нерозуміння. Так, звичайна сімейна сварка переростає до рівня метафори людських стосунків загалом – від агресивних дискусій в інтернеті до міжнародних політичних конфліктів.
Іван Вирипаєв про «Сонячну лінію»: «Я хотів показати механізм, чому люди не можуть знайти контакт, що їм заважає. В п’єсі показано 5-6 таких механізмів: від банальних – коли ми не чуємо один одного і перебиваємо, до максимальних – коли ми сприймаємо реальність по-різному: коли один говорить: «Я зараз вибачився перед тобою» – «Що ти зараз зробив? Ось це ти зараз зробив?».
Світлини зі сценічних читань
Comments